Тема 3. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА ЯК ЦІЛЕ 3.1. ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ. ТИПОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ Сучасні політологічні дослідження свідчать, що сфера політичного життя не обмежується відносинами "держава-суспільство". Відтак і терміни "держава", "уряд", "нація" набувають більш вузького й інституціонального змісту, позаяк належать до конкретних інститутів, характерних для сучасних західних суспільств. У середині XX століття характер дослідження проблем державного управління радикально змінився після введення до наукового обігу поняття "політична система", яке набуло широкого розповсюдження, оскільки охоплює всю політичну сферу суспільства. Іншими словами, поняття "політична система" є більш широким, ніж поняття "державне управління", позаяк охоплює всіх осіб і всі інститути, які беруть участь у політичному процесі, а також неформальні і неурядові чинники, що впливають на механізми виявлення і постановления проблем, на генерування і реалізацію рішень у сфері державних відносин. Однак спочатку - про суспільну систему. Більшість суспільствознавців сходяться на тому, що суспільну систему становлять основні стани, прошарки й інші суспільні групи, створені ними інститути і механізми, що гарантують реалізацію групових інтересів і потреб, їхні зв'язки і залежності, які об'єднують означені компоненти у суспільство, зорганізоване в державу Під політичною системою розуміють сукупність політичних організацій, норм, відносин, діяльності і свідомості, які забезпечують панування правлячого стану, співіснування з ним інших суспільних груп, уможливлюють окремим суспільним групам виявляти свої інтереси, потреби і суспільну волю через використання загальних суспільно-політичних інструментів волевиявлення. Згідно з Г.Алмондом і Г.Пауелом загальним для всіх визначень терміну політичної системи є асоціація її з фізичним примушенням у суспільстві, яке конституйоване законодавче. На розвиток цих ідей Д.Істон писав про авторитарний розподіл цінностей, Р.Даль - про владу, управління і авторитет. Всі ці визначення передбачають законне право на санкції стосовно тих, хто не виконує "правил гри", встановлених у суспільстві. І хоча політична система не побудована виключно на силових засадах, але її ставлення до насильства є важливою характеристикою системи. Вони визначають "політичний" компонент поняття. А "система" передбачає взаємозв'язок її складових, а також певні кордони між нею і зовнішнім середовищем. Кордони політичних систем можуть змінюватися. Наприклад, вони розширюються під час війни, коли великі маси населення мобілізуються, а вплив держави на галузі, що в мирний час практично не регулюються, значно посилюється . Структура політичної системи будь-якого суспільства включає державу та її органи, політичні партії, суспільні організації та рухи, інші об'єднання громадян у поєднанні з нормативно-правовою основою і політичною ідеологією. Кожен з названих компонентів реалізує свої цілі, завдання і функції, використовуючи власні специфічні методи, форми і засоби. Отже, політична система є субсистемою (елементом) суспільної системи. Остання створює основу для існування політичної системи, визначає спосіб її формування і функціонування. Саме вона визначає основні характеристики політичної системи, сфери її функціонування, можливості вирішення на рівні політики основних проблем суспільного життя. Розвиток суспільної системи, еволюція (перетворення) суспільних відносин та інститутів сприяє перетворенням у політичній системі, виникненню нових інститутів, механізмів, "правил гри". Але й елементи політичної системи, своєю чергою, впливають на економіку, культуру, ідеологію суспільства, а відтак і на функціонування суспільної системи. Політична система певною мірою є автономною сферою, однак її самостійність не може виходити за певні межі. Інакше може виникнути загроза існуванню суспільного цілого як такого. Основним обмеженням автономії політичної системи є економіка. Економічний стан суспільства потрібно постійно враховувати у...